В.М.Оліфіров    

victor.olifirov@gmail.com

 

Резюме

Основні причини деяких поширених діагнозів досі висвітлені недостатньо або невідомі. З точки зору нейрометамерної іннервації та фізіології току крові причини описаних діагнозів розпізнаються більш ефективно. У висновках викладені деякі методи профілактики наведених діагнозів.

 

Ключові слова: аневризма; брижа; іннервація; імунітет; капіляр; лімфа; лістез; ліпома; мастопатія; міокард; м’яз; нефрон; нирка; пролапс; сколіоз; судина; фасція; фіброаденома; хребет

 

Перелік скорочень та визначень, що застосовані в статті

АС – артеріальна судина

АТ – артеріальний тиск

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ВРВ – варикозне розширення вен

ЕМ – енергетичні меридіани

ЗМІ – засоби масової інформації

ІХС – ішемічна хвороба серця

кг – кілограм

ЛВ – лімфовузол

МДС – макулодистрофія сітківки

мкм - мікрометр

МШП – міжшлуночкова перегородка

НВК – неспецифічний виразковий коліт

нм – нанометр

ПМК – пролапс мітрального клапана

РМЗ – рак молочної залози

СК – система кровообігу

см – сантиметр

США – Сполучені Штати Америки

ТТГ – тиреотропний гормон

ЦНС – центральна нервова система

ЧСС – частота серцевих скорочень

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

хв - хвилина

pH – кислотно-лужний баланс

 

Вступ

Мета написання даної статті – висвітлити основні причини деяких поширених діагнозів, невідомі більшості вітчизняних та зарубіжних медичних працівників, а також деякі методи профілактики. Почавши вивчати нейрометамерну іннервацію організму людини 22 роки тому, автор розробив просту мануальну методику ранньої діагностики зміщень хребців хребта – лістезу, а також методику безболісного метамерного масажу. Застосовуючи після масажу методи безпечного вправлення зміщених хребців та показ вправ пацієнтам для зміцнення глибоких коротких м’язів, протягом 10 років також виконуючи вісцеральний масаж та масаж по прокачуванню лімфи, наведу таку статистику: з кількох тисяч випадків у пацієнтів від 10-місячного віку до 93 років лише в пів сотні випадках лістез попереково-крижового та верхнього грудного відділів хребта був відсутній. Близько 50 жінок і 5 чоловіків з так званою мастопатією вдалося врятувати від скальпеля.

 

Людина буде розвиватися і рости здоровою, якщо:

Припустімо, дитина народилася здоровою. Що викликає порушення в СК, окрім вад в роботі серця? Основні причини такі:

Що утворено природою в СК людини, аби мінімізувати відхилення від норми, вказані в п.1? Небагато. Розглянемо сферичні утворення в місцях розгалуження артерій в ЦНС та поза нею, що є демпферами систолічного тиску. Ці сфери – зовсім відмінні від гриж трубчастих АС, ослаблення у певному місці стінки котрих може бути спричинене зокрема нестачею кремнію та міді. На відміну від таких гриж, ці сферичні утворення закладено природою від народження в артеріальне судинне русло, їх десятки, якщо не сотні, на розгалуженні артерій від аорти, низхідної аорти, в головному та спинному мозку. В їх сферичних стінках стільки ж шарів, як і в судинах, що розгалужуються. В місці розгалуження АС наповнена кров’ю сфера поєднується з ним так званою шийкою. В стінках таких сфер є еластичні шари та шар гладенької мускулатури – допоки в артеріальному руслі відсутні стрибки АТ. При нормальному АТ у фазі систоли сфери роздуваються, у фазі діастоли – здуваються, віддаючи додаткову кров у відвідні судини. При різкому підвищенні АТ в одній з гілок артеріального русла таке сферичне утворення роздувається надмірно при систолах. Зовнішні шари сфери розриваються і, сповзаючи до шийки, ущільнюють її. Якщо порушилась цілісність еластичних та м’язового шарів такої сфери, вони полопались на верхівці сфери і сповзли до її шийки – в її стінці лишається вцілілим внутрішній шар інтими. Така перероджена одношарова  сфера лишається роздутою, наповненою кров’ю, вже постійно, доки не розірветься. Отакі перероджені сфери, роздуті і в фазі систоли, і діастоли, медицина теж іменує аневризмами. За розмірами класифікують отакого роду невеликі аневризми – діаметром до 8 мм, середні – до 1,5 см, гігантські – до 4 см. Так, у чоловіка 58 років аневризма в місці розгалуження низхідної аорти і загальних клубових артерій роздулася навіть до 16 см!.. На початку 2000-х геморагічні інсульти, спричинені розривом аневризм, траплялися в людей не старше 50 років у 55% випадків, нині аневризми нерідко лопаються вже в 30-річних і навіть молодших!

Для усунення причин закупорки судин мілкого русла артеріальної крові (п.2) природа розгалужує мережу капілярів, а також між артеріолами та венулами є анастомози. Крім небезпеки тромбоемболії легеневих артерій, закупорка найдрібніших капілярів (діаметр 5-7 мкм) у м’язових волокнах може траплятися, крім решти причин, за рахунок злипання еритроцитів (діаметр 7,0 – 7,5 мкм) внаслідок закислення крові (pH≤7,0). Це спричиняє збільшення тиску на стінки капілярного русла перед затором. Оскільки в крові циркулюють зокрема молекули солей, а також іони хлору розміром 0,181 нм, то перед затором при підвищеному тиску зі стоячої крові вони можуть проникати за стінки капілярів. Якщо процес заторів у капілярах затиснутих м’язів триває годинами, тижнями чи й місяцями – в міжклітинній рідині таких зон накопичується концентрація солей, що подразнює м’язові волокна, чи й нервові канали.

В нефронах нирок, в капсулах Боумена, за стінки капілярів фільтруються зокрема гідрокарбонат натрію, калій, амінокислоти, глюкоза, сечовина та сечова кислота, амінокислоти, тощо. До речі, непоодинокі випадки, коли спортсмени споживають протеїнові коктейлі, і частина амінокислот, що в надмірній кількості протягом короткого часу потрапляє в кров, може позаліплювати простір між клубочками капілярів та внутрішньою стінкою капсул Боумена, що може спричинити зупинку функціонування нирок. Первинна сеча в капсулах Боумена фільтрується за рахунок будови стінок капілярів, а головне – за рахунок приблизно вдвічі вищого АТ в них, ніж зазвичай, оскільки еферентна артеріола приблизно вдвічі меншого діаметру, ніж аферентна. Так от, частина компонентів, таких же, як у фільтраті первинної сечі, витискається за стінки капілярів у затиснених м’язах! Якщо, наприклад, це ділянка м’язів в зоні великого пальця стопи – медицина називає відкладення солей в них та запальний процес подагрою; якщо це м’язи вподовж хребта – ростуть остеофіти... Надмір калію, витиснений в міжклітинний простір, може спричинити набряки…

Серце теж може потерпати від непрохідності частини капілярів, котрі з віком зменшуються в діаметрі з 5-7 мкм до 4 і навіть 3 мкм – в мозку (і в очах), кістках, легенях, хоча частіше по статистиці звужується діаметр коронарних артерій, спричинений так званими холестериновими бляшками. Про деякі вади в роботі серця – пізніше.

Вважаю описаний вище фактор – затори в капілярному руслі – визначальним у процесі відкладення солей та інших інфільтратів скрізь, де їх не повинно бути в нормі, назвемо його «Фактор К».

Ще одна важлива система, що підтримує імунітет, годує організм людини та видаляє шлаки – лімфатична система. Це чи не найбільш загадкова для практичної медицини система. Стверджують, що у стінках лімфатичних судин містяться непосмуговані м’язові клітини. Під час їх скорочення лімфа проштовхується в напрямку до ЛВ…Насправді, скорочуючись-розслабляючись, ці клітини в основному сприяють всмоктуванню інтерстиційної рідини всередину лімфатичної судини. Стверджують: лімфа рухається за рахунок масажного ефекту м'язів і абсорбуючої дії дихання, які стискають судини і штовхають лімфу в єдино можливому напрямку. Еге ж, а що рухає лімфу по тілу вночі, коли м’язи майже 8 годин відпочивають, за винятком тих недовгих хвилин, коли тіло перевертається уві сні? Абсорбуюча дія дихання? Напевно, мається на увазі, що рухи діафрагми підштовхують лімфу по грудній протоці знизу вверх. Так, в невеликій мірі, бо передати всім лімфатичним судинам нижче діафрагми зусилля, що підсмоктувало б лімфу вверх, було б можливо, якби не ЛВ… То що ж насправді рухає лімфу по судинах, заштовхує її в ЛВ, виштовхує їх далі, у виносні судини?! Адже стінка ЛВ не містить м’язів, і складається в основному з колагену та еластину…

Згідно з Аюрведою, приблизно по 72000 каналів – меридіанів і мілкіших струмочків – вдень і вночі, протягом життя, енергії транспортують всю лімфу і допомагають проштовхувати те, що несе кров, крізь найменші кровоносні капіляри! А оскільки сучасна медицина енергій не «бачить», то і працювати з тим, що не до кінця зрозуміло, толком не виходить.

Як відомо, близько двох третин лімфи міститься в ШКТ. Всередині ворсинок тонкої кишки починають всмоктувати поживні речовини лімфатичні капіляри, а також венули. Всередину ЛВ проникають артеріоли і з них виходять венули. Напрямки потоку лімфи майже скрізь співпадають з напрямками току венозної крові, окрім молочних залоз та під шкірою живота. В грудях – жіночих та чоловічих – приблизно в пів сантиметрі за межею ареоли соска лімфатичні протоки розходяться радіально. Майже вся лімфа з грудей потрапляє у піхвові ЛВ: 2-3 канали, що прямують безпосередньо до піхвових ЛВ – найкоротші; ті ж, що виносять лімфу вище і нижче їх, дещо довші – винісши лімфу назовні молочних залоз, спрямовують її до піхви. Зліва та справа від серединної лінії тіла вище пупа з підшкірної зони живота лімфа тече над ребрами, обтікаючи груди, в піхви. Нижче лінії пупа під шкірою живота лімфа тече в пахові ЛВ.

Чому в грудях жіночих, та й чоловічих, буває мастопатія? Частина вен з грудей, проникаючи міжреберні м’язи, спрямовує повздовж ребер кров в напрямку хребта. Міжреберні м’язи затискаються приблизно протягом тижня після лістезу хоча б одного з хребців Th2-Th6 (детальніше про це – в розділі про хребет). До цих хребців кріпляться ребра, що проходять під грудьми. Якщо відтік венозної крові з грудей уповільнюється (Фактор К) протягом 3-4 місяців, все більше міжклітинної рідини мусить відводити лімфатична судинна система. ЛВ в ній починають роздуватися за рахунок все більшої подачі міжклітинної – інтерстиційної – рідини приносними лімфатичними судинами. Протягом місяця у жінок рівень гормонів міняється в дітородному віці, що сприяє то більшому притоку артеріальної крові до грудей, то меншому, а венозний відтік залишається затисненим. І роздуті ЛВ надуваються відповідно то більше, то менше.

Роздутими ЛВ в грудях можуть лишатися протягом місяців, років і десятиліть з наліпленими на їх стінках шлаками – діє Фактор К: всередині ЛВ з кровоносних капілярів, що мають затори, теж видавлюються солі. Це може пригнічувати здатність ЛВ протистояти інфекціям своїми В-лімфоцитами, Т-кілерами з іх лімфокінами...

Як тільки не називають лікарі роздуті в грудях ЛВ: мастопатія, кіста, фіброаденома, ліпома… В переважній більшості це все на початкових стадіях – роздуті ЛВ зі шлаками на їх внутрішніх стінках, що можуть знаходитися там місяцями і роками, або загниватися, або ж чекати, доки грибки, принесені в ЛВ міжклітинною рідиною чи кров’ю, почнуть згризати протухле!.. В стінках ЛВ є рецептори, що реагують на тиск. Якщо натиснути несильно на затужавілу стінку зашлакованого ЛВ – біль може бути значним, якщо ж ЛВ – в зоні запалених м’язів, то при його пальпації біль нестерпний… Для прикладу так званої мастопатії у чоловіків. Тренер по скелелазінню, худий, 24 роки, з 19-річного віку один раз кожні пів року навідувався до лікаря перевірятися: в лівій частині грудей ЛВ довкола ареоли розміром 3 – 5 мм. Причина – зміщення лівим боком вперед хребців Th3-Th5. Інший приклад – підозра РМЗ у жінки, 40 років, бездітної, худої, невисокої. При незначному і невідчутному зміщенні Th4 вперед ледь більше одним боком, рік поспіль було виділення з одного соска – з того ж боку. При обстеженні в сантиметрі вбік і вниз від ареоли – над міжреберною зоною четвертого та п’ятого ребер – ущільнилися розміщені поряд два ЛВ діаметром 3-4 мм. Лімфа по судинах допливала до повністю заповнених шлаками ЛВ, і витікала по молочних протоках через сосок. Результат «лікування» – хіміотерапія, видалення правої молочної залози…Ще приклад: жінка 57 років, дві дорослих доньки, зміщені довгий час Th4-Th5 правим боком вперед. В 1,5 см вниз і вбік від ареоли кілька ЛВ роздулися до розмірів 3-5-8 мм купно, виноградним кетягом, ледь втягуючи шкіру залози. Застосовуючи різні не медикаментозні методи підтримання молочної залози у більш-менш нормальному стані протягом шести років, жінка живе і радіє життю. Її знайомій ровесниці з таким же станом ЛВ в молочній залозі теж років шість тому застосували одну з 200 схем лікування РМЗ. Результат – чотири роки тому поховали… І статистика РМЗ в Україні невтішна: щорічно близько 16 000 жінок отримують такий діагноз, а помирають щорічно 7 800 жінок! Звичайно, є і інші, добре вивчені, види РМЗ, але то вже інша історія.

Поступове накопичення в організмі людини значної кількості інфекцій, токсинів, канцерогенів, грибків, паразитів, шлаків засмічує і кров, і лімфу. В ЛВ все це «добро» роздуває ЛВ і знаходиться в них, не обеззаражуючись і не транспортуючись далі, фактично гниючи. Це трапляється в переважній більшості випадків в ЛВ молочних залоз та ШКТ і призводить зокрема до раку молочної залози, лімфаденопатій, лімфом, НВК та інших діагнозів. Поіменуємо застій та забруднення лімфи: «Фактор Л».

Розглянемо деякі феномени порушення іннервації м’язів скелетної мускулатури, судин, тощо. Зі спинного мозку по рухливих волокнах до синапсів та їх мішеней течуть більш потужні сигнали нейротрансмітерів, ніж в спинний мозок – по чутливих трактах від кількох видів рецепторів шкіри, м’язів, внутрішніх органів, від клітин, тощо. Центри в корі головного мозку, котрі аналізують сигнали з периферії, функціонують по принципу компаратора: якщо наявний еферентний сигнал, і його значення в межах норми, тоді й по рухливих корінцях протікають аферентні сигнали в потрібних межах норми для здійснення задач на периферії ЦНС. Якщо ж еферентний сигнал (позначимо його Ч) до головного мозку надходить меншим нижнього порога аналізатора-приймача Чmin – по рухливому нерву сигнали (позначимо їх M) продовжуватимуть іннервувати відповідну зону периферії надмірно, і навіть тоді, коли м’язам потрібно відпочивати. Чmin, Чmax і амплітуда між ними кожного з коркових аналізаторів можуть змінюватися як в здоровому організмі в певних межах, так і при різних патологіях, а також в екстремальних ситуаціях. В разі зниження еферентного сигналу Ч, меншого за Чmin, величина аферентного сигналу М може значно наростати поступово, а в екстремальних випадках – миттєво. Рівень сигналу болю Чpain зазвичай вищий, ніж Чmax.

Що спричиняє ослаблення сигналу в чутливих корінцях, часто значне, нижче рівня Чmin? Крім фактора відсутності атомів фосфору в кільцевих молекулах в місцях стиковки довгих нервових трактів, це: порушення цілісності нервових волокон; недостатність вітамінів та мінералів, тощо.

Але найпоширеніший чинник поступового зменшення еферентних сигналів – затиснення м’язами периферійних нервів. Якщо в чутливих корінцях слабшає сигнал від стінки вени, стінки кишки, пілоричного сфінктера, скелетного м’яза, шкіри – аферентні сигнали надходитимуть в ці зони з надлишком, дотискаючи їх, ослаблюючи їх імунітет і функціонування.

Ще чотири найбільш вагомі і часті фактори можуть дотискати м’язи, зв’язки, сухожилля: надмірне фізичне навантаження; холод; негативні емоції; погодні явища – магнітні збурення та різкі перепади температур. Є ще один фактор, що спричиняє затиснення м’язів, болі в скелетній мускулатурі – так званий міофасциальний синдром. Так от, коли фасції, що оточують сусідні групи м’язових волокон, при скороченні-розслабленні таких сусідніх груп м’язів вільно ковзаються одна вподовж одної і не залипають – м’язи працюють злагоджено, біль відсутній. Якщо ж змащення фасціям не вистачає – вони злипаються, і м’язові волокна затискаються. Решта сусідніх м’язових волокон тягнуть затиснуті волокна в різні боки, збільшуючи сигнал болю. В затиснутих м’язах все швидше проявляється дія Фактора К: затори в капілярах, просолення міжклітинної рідини і початкових еферентних трактів з поступовим ослабленням сигналів по ним.

Так от, лише скелетні м’язи, іноді шкіра та хіба що сфінктери ШКТ при їх спазмуванні мають змогу «докричатися» до аналізаторів кори сигналом Чpain, і чим довше триває затиснення м’язів, подразнення шкіри – тим потужнішим стає сигнал болю. А от стінки вен, артерій, кишечника, фаллопієвих труб, шлунка, міхурової протоки жовчного міхура тощо майже не мають можливостей сповістити про надмірне їх затиснення аналізаторам кори.

Вважаю цей фактор: зменшення амплітуди еферентних сигналів з периферії до аналізаторів кори головного мозку нижче Чmin внаслідок надмірного їх стискання на периферії м’язами та впливом інших чинників, ще одним поширеним фактором, що спричиняє ряд діагнозів – «Фактор І».

         Хребет… Здається, про хребет медикам та спеціалістам відомо все! І що в людини сім шийних хребців (С1-С7) (туті далі (1)), 12 грудних (Тh1-Th12), 5 поперекових (L1-L5), 5 крижових (S1-S5), 2-3 куприкових (Cо1-Cо3). І що 23 міжхребцевих диски прирощені кожен своїм верхом і низом до сусідніх хребців від С2 до S1. От тільки досі вважають, що крижі у дорослих – зросла кістка, і куприк – теж… Найстаршим пацієнтам, кому вдалося вправити L3-L5 та S1-S2, зміщені відносно клубової кістки одним боком вперед, було 88 та 93 роки! І куприкові хребці в дорослих – то не зросла кістка, а окремі хребці! Та не в цім суть, що з підручника до іншого переходять міфи вподовж десятиліть. Відомо, що спинний мозок в спинномозковому колодязі закінчується в більшості дорослих на рівні L1- L2, зовнішня оболонка спинного мозку переходить в кінцеву нитку, що кріпиться до надкісниці Со1. Проникаючи тришарову оболонку спинного мозку, нижче його закінчення в спинномозковому колодязі спускаються нижче нервові канали – так званий кінський хвіст. Розгалужуються ці нервові корінці в попереку між L2-S1 і пролягають в глибині м’язів поперека, та крізь п’ять пар передніх і задніх отворів в S1-S5. Нижче, в проміжку S5-Co1, крижово-куприкове сплетіння іннервує зокрема анальну та генітальну ділянки, в тому числі гладеньку мускулатуру вен ректального сплетення.

Спинний мозок в проміжку від частини шийного, в грудному та верхній частині поперекового відділів хребта в зоні кожного з хребців прикріплений з боків до надкісниці спинномозкового колодязя двома парами зубчатих зв’язок, що другими своїми кінцями проникають зовнішню оболонку спинного мозку та кріпляться до його середньої стінки. Від спинного мозку в проміжках між черепом та рештою хребців аж до Со1 відгалужуються рухливі корінці, і ближче до задньої частини хребта в спинний мозок проникають чутливі корінці. Деякі спеціалісти резонно вважають: саме зубчаті зв’язки сигналізують спинному мозку про зміщення хребця відносно сусідніх. «Компаратор» в спинному мозку аналізує чотири сигнали від чотирьох зубчатих зв’язок сегмента: якщо сигнали рівновеликі – все в нормі. Якщо ж ці чотири сигнали раптово починають відрізнятися один від іншого при зміщенні хребця – відповідної сили аферентні сигнали подаються на глибокі короткі м’язи, що поєднують бокові відростки зміщеного і сусідніх хребців. Що більша амплітуда зміщення – тим сильніший сигнал подається на ці м’язи. Фізіологи твердять, що через 25-30 секунд після затиснення глибоких коротких м’язів у спинному мозку записується пам’ять: з якою силою стискати ці м’язи зміщеного хребця зліва і справа. Оскільки зміщення хребців, як правило, триває не 30 секунд, а місяцями, роками і десятиліттями, рівно стільки ж і ця м’язова пам’ять фіксується, мов витесана зубилом на камені! Хребет росте, формується до 21-22 років. Якщо всі хребці на місці – людина має шанс прожити довге здорове життя. Насправді ж, мало в кого всі хребці без лістезу, на своїх місцях!

Чому хребці зміщуються? Нетреновані глибокі короткі м’язи! Куди хребці зміщуються? Як правило, в нетравматичних випадках Th1-Th4, Th9-Th12, поперекові, куприкові і крижові – зміщуються вперед, обома боками чи одним. Th5-Th8 зміщуються назад. Якщо вправити хребці на їх фізіологічні місця, але людина не буде тримати осанку і робити вправи, щоб перевчити пам’ять глибоких коротких м’язів – хребці можуть знову зміститися в звичне для них неправильне положення, і ці м’язи знову їх затиснуть із записаною в пам’яті силою. Якщо ж не вправляти хребці – будуть з’являтися різноманітні діагнози…

Наприклад, сколіоз (2). Початок цього діагнозу закладається з перших тижнів після народження дитяти, навіть при умові, що пологи пройшли без патологій. На шостому місяці стають кісточками хрящі в хребті – з них утворюються хребці, а між ними – міжхребцеві диски. І багато хрящиків стає кістками в тазі. Якщо дитя пеленати чи сповивати – ніжки пряменькі тугіше, ручки ледь вільніше на ніч до пів року, тоді формуються симетричними лунки тазостегнових суглобів і ростуть симетричними 64 пари зв’язок, що з’єднують стегнові кістки та кістки таза. Це при умові, що при пологах відсутні підвивихи у немовляти. Чим менше хлопчики в памперсах – тим краще. Ще один важливий період – початок самостійного прямоходіння, без татової чи маминої руки. Головне – не допускати падіння дитини на куприк на тверду підлогу, інакше куприкові хребці можуть підгинатися вперед – це може згодом сформувати гіперлордоз та гіперкіфоз хребта. А от якщо куприк підігнеться при падінні на нього вперед і вбік – це може спричинити сколіоз. Носіння важкого ранця без поясу, сидіння за прямими партами в перших класах, необладнане місце для домашніх учнівських завдань – прямий стіл, невідповідна висота стільця, інші фактори сприяють формуванню сколіозу.

Якщо хребець в дитини змістився відносно іншого обома боками, і зміщення триває місяцями і роками, то верх і низ такого хребця ростуть не паралельними, а на передній чи рідше задній клин. Якщо хребець змістився одним боком – тоді клин формується і в боковій проекції… Доводилось масажувати протягом двох годин та вправляти хребці 13-річному хлопцю, через три місяці після того, як йому поставили діагноз: сколіоз 1 ступеня. Зміщеними були два верхні крижові, всі поперекові, нижні грудні, частина верхніх грудних та хребців між лопатками! В інтернаті, куди його направили на навчання, лістезом не займаються, оскільки офіційна медицина має доктрину, що формулюється приблизно так: «хребці вправляти непотрібно і шкідливо – будемо лікувати!..».

         Вважаю, що лістез – зміщення хребців – варте значно більшої уваги і з боку батьків, і вихователів дитсадків, і шкільних вчителів, і профілактичної медицини (відсутньої нині в Україні). Позначимо лістез як «Фактор Х».

         Енергетичні канали, меридіани в тілі людини – ще більш незрозуміла для сучасної медицини тема, ніж знання про іннервацію та лімфатичну систему. Ще академік Вернадський В.І. наголошував: енергії по живих істотах повинні циркулювати безперервно, безперебійно і мати інформаційне зцілюще наповнення! Завдяки енергіям по тілу рухається вся лімфа і проштовхується кров у найменших кровоносних капілярах. Емблема медицини – чаша з двома звивистими змійками – то натяк на три потужні магістральні потоки, що струмують вподовж спинного і головного мозку. Ніжка чаші – канал Сушумна, дві змійки – Іда та Пінгала. Вхід-вихід енергій на тімені – зона Бай-Хуей; на стопах – Юн Цюань; на долонях – Лао Гун. Десятки разів пересвідчувався: у кого лімфовузли були роздуті, наприклад, на лівій руці більше, ніж на правій, то при продавлюванні точка Лао Гун більше поболювала  на лівій долоні. В ногах – так само: зона Юн Цюань більше поболювала на стопі ноги з більшим застоєм лімфи. Янські канали спрямовують енергію вподовж спини до маківки, звідкіль вона розтікається на руки і в бік грудей. Можливі три затори при проходженні янської енергії вверх по спині: поперековий відділ, зона між лопатками та  зона С7-Th2. Якщо хоча б в одній із зон в людини вподовж 2-3 тижнів є затримка частини енергії (Фактори Х, К,І), і розім’яти їй інтенсивно м’язи двох верхніх зон, то переважно у гіпотоніків енергія, прориваючись до маківки, може призвести до блідості, відчуття нудоти, ледь не запаморочення на хвилину-другу.

Подібно до току рідин, енергії можуть накопичуватися надмірно, акумулюючись в певних зонах, або ж в певних зонах енергії може не вистачати, і якщо цей процес тривалий – в обох випадках функціонування організму буде порушуватися. Генеруватися та застоюватися енергії здатні на плоских кістках – черепі, лопатках, клубових кістках. «Океан» енергії в людини – на білій лінії живота в глибині точки посередині між пупом та лобковим симфізом.... Пропрацювавши точку Ней Гуань на каналі перикарду 4-5 разів на день по хвилині, виводиться надлишок енергії жару з серця. Масажуючи активні точки на каналі серця, можна частково нормалізувати серцеву діяльність. Про парну точку довголіття Цзу Сан Лі на каналі шлунку чуло, певно, багацько людей…При народженні енергія Ци зосереджена у малят в основному в стопах. Чим доросліша людина, тим вище піднімається зона концентрації Ци. Це означає не стільки те, що людина наближається до просвітління, як те, що їй все менше хочеться бігати, ходити, а частіше хочеться посидіти чи полежати…

Поіменуємо порушення протікання енергій по енергетичних каналах тіла людини: «Фактор Е».

         ШКТ (носоглотка, стравохід, шлунок, кишечник, внутрішні органи)

та легені формуються при розвитку плода з однієї з трьох «пелюсток» – «енергетичної». Нервова система та шкіра – з другої, «інформаційної». Кістки, м’язи,зв’язки, сухожилля, хрящі – з третьої, «матеріальної» пелюстки. Отже, людський організм є переплетення матерії, енергії та інформації. Якщо ШКТ функціонує бездоганно і кров не густа і не забруднена – зазначав зокрема і Серафим Чичагов – людина буде здоровою.    В шлунку людини за добу продукується до 10 літрів шлункового соку. Його менша частина перетравлює їжу, а більша частина всмоктується в кров. Соляна кислота розпадається на іони водню та хлору, хлор дезінфікує кров, а водень, вочевидь, має ледь підкислюваний ефект. Для того, щоб в СК еритроцити не злипались – а розрізняють 10 ступенів агрегації еритроцитів – pH крові має бути в межах 7,0-7,4. А для того, щоб еритроцити змогли ефективно віддати кисень органам, pH крові має бути в межах 6,9-7,0. Кров здебільшого закислюють: великі фізичні навантаження; баня з малою кількістю споживаної безалкогольної рідини;часте вживання м’яса, не обробленого перед приготуванням за 1-4 години сметаною чи жирним кефіром; багато з’їденого щавлю… Для залуження крові варто вживати свіжі овочі, фрукти, лимони – про це досить інформації в Інтернеті. От тільки аналіз крові на pH не роблять…

Стінки шлунка іннервують корінці зони Th4-Th6... В серпні 2004 року в Київській обласній лікарні 26-річному хлопцю лапароскопічним методом оперували три виразки: в шлунку та дванадцятипалі кишці. Th5 у нього остистим відростком випирався назад. Як пригадав, у віці 18 років під час служби в армії він на турніку пробував зробити вправу «вихід силою»: один лікоть не дотиснув вище перекладини. У спині щось хруснуло, виник різкий біль, три дні відлежався в лазареті, а далі – треба служити!.. У 30-річного чоловіка з 15-річного віку тверда їжа почала застрягати внизу стравоходу, його починало трусити, і аж коли запивав проковтнуте пів склянкою води, масажуючи під ребрами кулаком знизу вгору – їжа провалювалась нижче, і ставало легше. Зміщеними вперед виявились Th1- Th7 і затиснутими частково: вхід стравоходу в шлунок та сфінктери: пілоричний, Одді, головної протоки підшлункової залози. Після тривалого сеансу масажу, в тому числі вісцерального, вправлення хребців, він протягом тижня «літав, мов на крилах». А потім пізно увечері – шашлики, коньячок…Знов скрутило, знову – масаж, і так за останні кілька років – разів чотири…

Блукаючий нерв дає шлунку накази: скільки виробляти соляної кислоти і пептидів. Якщо Фактор І в ньому спрацьовує – цей нерв надмірно іннервує шлунок і спричиняє гастрити і виразки шлунку.

Є останні кілька років слушна думка виділити брижу в окремий орган ШКТ. Принаймні, хоча б розуміти її роль в процесах травлення. Через брижу до стінок кишок поступає аферентна іннервація, артеріальна кров, і кільцями розноситься по стінках кишок. Назад по брижі повертається венозна кров та еферентні нервові сигнали. Лімфатична система теж ліпиться до брижі, фільтруючи і обеззаражуючи зі стінок кишок всмоктане. І, як правило, Фактори К,І,Л впливають на нерви, судини в брижі, а потім вже порушується ток крові та нервових сигналів і фільтрація лімфи в стінках кишечника. Корінці від Th7- Th8 іннервують стінку протоки жовчного міхура та підшлункової залози. Зміщення цих хребців можуть спричиняти спазми,  перегинання міхурової протоки жовчного міхура та сфінктера головної протоки підшлункової залози, набряк її головки…

Пряму кишку іннервують корінці L3-S2. Оскільки хребці L4, L5 зміщені у більшості людей і дітей, то такі діагнози зокрема як НВК чи рак прямої кишки обумовлені, крім інших, у значній мірі Факторами Х,І,К,Л… Жінка 26 років, 4 роки сину, з останнього триместру вагітності встановили діагноз: НВК. 4 роки і три місяці щодня – гнійні з кров’ю виділення з прямої кишки. Після 2-годинного масажу, в тому числі обережного вісцерального, вправлення хребців L4-S2, місячного натурального очищення кишечника і збалансованого вітамінно-мінерального харчування, відновлення мікрофлори НВК зник…

Фактор Х відіграє роль капсуля в багатьох порушеннях діяльності ШКТ і організму в цілому, вслід за ним включаються Фактори К,І,Л,Е. Не останню роль у функціонуванні ШКТ відіграють наявні в харчуванні вітаміни, макро- та мікроелементи, клітковина, ензими, мінерали. Їх недостача, незбалансованість сприяють розладам функціонування ШКТ: або на внутрішніх стінках кишок корисна мікрофлора переробляє те, чим людина її годує, і виділяє в кров, лімфу поживні речовини, або ж її місце заселяє патогенна мікрофлора, і вона вже продукує токсини. Ми все життя годуєм мікрофлору!..

А якщо в організмі наявні грибки, віруси, хвороботворні мікроби і паразити – то діагнози настають ще швидше! При потраплянні вірусів в такий організм імунітет може не впоратися з вірусом, і вражаються найбільш ослаблені органи і системи. Існуючи вподовж років в організмі, віруси папіломи чи герпесу пригнічують імунітет клітин та органів… Сільського лікаря 57 років вподовж останніх 2,5 років безуспішно лікували від «лейкемії», кількість лейкоцитів набагато перевищувала норму, а за кілька днів до смерті все його тіло обсипав герпес. Отже, якщо його організм мав недостатньо глутатіону, інтерферону, іншої зброї проти герпесу, то кров збільшувала кількість лейкоцитів, щоб вони, потрапивши в міжклітинну рідину з капілярів, добиралися до «ворога». А герпес часто міститься всередині клітин чи в їх мембрані, звідки лейкоцитам його не дістати…

Грибків теж кілька видів, вони здатні згризати в першу чергу нервові закінчення. Тоді вже еферентні сигнали з периферії до аналізаторів кори не доходять зовсім. Якщо грибками порушується цілісність шкіри між пальцями ніг чи під нігтями – це не болісно, зате видно. А от якщо грибки роду Candida гризуть слизову оболонку стінок піхви – то вже вагінальний кандидоз. Збудник – як вважають – умовно-патогенні дріжджові гриби. Якщо ж ці «умовно-патогенні» гризуть стінку бронхів, чи прямої кишки, чи набухлі протухлі ЛВ молочних залоз – ставлять діагнози відповідно: рак легень, рак прямої кишки чи РМЗ! Про це зокрема розповідає лікар-онколог італієць Туліо Сіманчіні.

Найменувань різних видів паразитів зарубіжним паразитологам відомо 50 000 (3)! Жити вони можуть в організмах людей роками! В Україні найбільш часто можуть потрапляти в організми дітей та дорослих близько 60 видів. Людина може бути «носієм і домівкою» одночасно для декількох видів. Найбільш поширені – аскариди. Американська лікарка-паразитолог Хільда Кларк описує діагнози, спричинені паразитами та іншими неїстівними сполуками, надлишком металів тощо, присутніх в організмах недужих людей. Навіть якщо всі хребці – на місці, то паразити можуть прогризати стінки капілярів і спричиняти інсульти, пити кров і спричиняти анемії в дітей і дорослих, прогризати стінки кишок і спричиняти різновиди колітів, тощо.

Якщо ж паразити в організмі людини відсутні, хребет без лістезу, але з психікою негаразди – це теж впливає на перебіг фізіологічних процесів. Якщо людина досить довго не хоче про когось, чи про щось чути – у неї поступово погіршуватиметься слух; якщо «очі б його (її) більше не бачили» – втрачатиметься зір. Неповага до себе, несприйняття суспільства затискають ті чи інші зони в організмі… Завдяки теперішнім ЗМІ, способам подачі ними новин та пропаганди все більше люду потерпає від психічних чи психосоматичних розладів…

Одначе, продовжимо розгляд причин деяких діагнозів, з показовими прикладами, частково наведеними вище.

         Мігрень, вегето-судинна дистонія, погіршення венозного відтоку з черепа, аневризма, запалення лицевого, трійчастого нервів… Жінка 30 років, худа, спортивна, невисокого зросту (взимку вподовж 10 років катається на гірських лижах) протягом 10 років під час магнітних бур лежма лежала по пів доби, пила таблетки, щоб угомонити біль у лівому виску («мов долотом довбають!»), і 10 видів таблеток не допомагали! При пальпації лівого грудинно-ключично-соскоподібного м’яза він був твердий, мов камінь! Показав їй, як розслабляти цей м’яз. Вона прогрібала ребром долоні вниз по цьому м’язу 7-8 разів раз на годину, схиливши голову вліво, протягом трьох днів. Затим після тривалого обережного масажу вправив їй Th1-Th2, що були зміщені більше 10 років лівим боком вперед. Через півтори доби болі припинилися і більше не повторювались. Ще приклад: жінка 63 років, стаж правобічної невралгії трійчастого (а насправді й лицевого) нервів – 5 років! До щоки не доторкнутися – «струмом пробиває, голову навіть теплою водою не помити – тіпатиме всю ніч!..». Мазь, легенький обережний масаж, вправив Th1-Th2, довго зміщені правим боком вперед. Вперше за останні 5 років ніч проспала спокійно, вранці помила на радощах голову – знов почало тіпати!.. Ще після двох масажів, вправлення хребців, біль почав стихати…

Розберемося в послідовності процесів, що передували цим діагнозам – та й безлічі інших подібних випадків. Отже, три фактори: Х,І,К спрацьовують наступним чином. Змістилися хребці Th1-Th2 одним боком вперед, затислися з відповідного боку глибокі короткі м’язи – майже миттєво. Протягом тижня з того ж боку починають затискатися м’язи (спрацьовують фактори К та І): підключичний; зовнішні та внутрішні міжреберні, що прикріплюються до 1-2 ребер; задній малий прямий голови та задній великий прямий голови. Під цими двома останніми пролягає відповідна зовнішня яремна вена. Проходячи з-під атланта С1, вона відводить кров з внутрішнього мозку. Поряд хребцева артерія, проходячи під атлантом, постачає кров у внутрішній мозок, з котрого відгалужуються 12 пар нервів (I-XII). Далі зовнішня яремна вена пролягає в товщі бокових м’язів шиї приблизно посередині висоти грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, котрий затискається не так швидко – тижнями. Гладенька мускулатура цих вени та артерії починає стискати їх стінки надмірно. Це призводить до поступового підвищення тиску у відповідній частині внутрішнього мозку (там знаходяться, зокрема, і гіпофіз, і гіпоталамус). А от коли задні малий та великий прямі м’язи голови і грудинно-ключично-соскоподібний м’яз починають, мов обруч бочку, стискати зовнішню яремну вену іззовні – це може трапитися через тижні чи місяці – тоді тиск у відповідній частині мозку може рости неконтрольовано, і у гіпотоніків, і тим паче, у гіпертоніків. І якщо при цьому у людини ще й стенокардія, і їй для зняття спазму коронарних судин рекомендують нітрогліцерин під язик, то розчиняючись в кровоносному руслі, він протягом хвилини-двох сприяє розширенню діаметру і артерій, і вен. Серцю стає легше, зменшується вірогідність інфаркту. Але якщо відтік венозної крові по зовнішній яремній вені затиснутий ще і вказаними вище м’язами – то голова у людини починає боліти: нітрогліцерин в даному випадку збільшує вірогідність інсульту! Росте АТ зокрема і у відповідних половинах 12 нервів, в тому числі і трійчастому, і лицьовому, котрі на відміну від решти – завжди на «свіжому повітрі». Оскільки холод може значно швидше дотиснути м’язи шиї та обличчя, то ці нерви найчастіше починають реагувати на одностороннє підвищення тиску у відповідній частині мозку. Якщо фактори І і К проявляються в товщі нервів – лицьового, трійчастого, блукаючого та інших – то солі вичавлюються крізь стінки капілярів безпосередньо між нервовими трактами з переривчастою мієліновою оболонкою, і просолюють ці нерви. В них все більше страждають волокна слабших, еферентних сигналів. Хоч просолюються і аферентні нервові тракти, вони зазвичай більше, ніж потрібно, стискають відповідні м’язи периферії, якщо амплітуда еферентного сигналу стає все нижче Чmin.

Отака послідовність процесів, що призвели до вказаних вище двох випадків. Це прояснює також більшість наступних відхилень від норми: болі в одній частині голови; перетворення сфер на розгалуженні артеріальних судин в одношарову аневризму, її розрив; утворення гриж трубчатих судин, їх розрив; носові кровотечі; запалення частини нервів I-XII. Це може спровокувати: гайморит; погіршення слуху, запалення внутрішнього вуха (VIII присінково-завитковий нерв); погіршити функціонування очей – астигматизм, суха макулодистрофія сітківки (II зоровий, III окоруховий, IV блоковий, VI відвідний нерви); порушення ритмів серця, частина гастритів (Х блукаючий нерв)… Слід зазначити, що підвищення тиску крові всередині згаданих вище нервів, крім лицевого та трійчастого, зазвичай ніяк себе не проявляє – як підводна частина айсберга, але достатньо й інших чинників, що пришвидшують настання діагнозів… Зокрема гіпоталамус при підвищеному АТ може порушити процес лактації в період вигодовування, а гіпофіз вже не так майстерно керуватиме паращитоподібними та щитоподібною залозами.

Коротенько – про серце людське. Серцево-судинні аномалії – на першому місці серед причин смертності – 66-68%. Згідно з офіційними даними, щорічно в США не прокидаються від зупинки серця 300 000 людей! Це приблизно 0,1% від всього населення. Це навіть без решти серцево-судинних хвороб – вражаюча кількість! Напевно, в Україні ситуація не набагато краща, щоправда частенько як причину смерті в багатьох випадках вказують: ІХС. Під цей діагноз часто списуються інші причини, і помилки лікарів…

Серцеві м’язи тренуються при подвоєному пульсі у порівнянні з пульсом у спокої. Тренувати серце варто поступово і регулярно, фізичними навантаженнями, а не фільмами жахів із закляклим тілом!.. Червень 2010 року, Жовтнева лікарня столиці, в палаті кардіологічного відділення четверо. В одного чоловіка, 60 років, зміщені Th1-Th3 – встановили стент в коронарну артерію. В іншого, 59 років, зміщені Th1-Th3 – повторний інфаркт через 3 роки. У третього, 54 роки, зміщений Th2 – інфаркт з крововиливом в стінку серця 1,0х1,6 см. А четвертий, 43 роки, інфаркт – всі хребці на місці! Запитую: «Вам хребці вправляли коли-небудь, і які фізичні навантаження передували інфаркту?». Відповідає: «За рік до інфаркту в селі бабця вправляла хребці, вся спина хрумтіла, і вверху теж! За місяць до кризу перенесли удвох з кумом 10 мішків цукру по 50 кг на відстань 20 метрів – навіть не втомився! А напередодні інфаркту поганяв з хлопцями у футбол…» Ввігнав серце в анаеробний режим!..

Значну частку вад серця становить ПМК, як у молоді, так і в літніх людей. Погляньмо детальніше на будову стінок шлуночків, стулок клапанів.

Стінки ендотелію шлуночків укріплені каркасом сухожилкових струн, що кріпляться обома краями до ендотелію, їх ще називають додатковими струнами. Подібні струни кріпляться з одного боку до соскоподібних м’язів, іншою – до стінок шлуночків, МШП чи поєднують м’язи між собою.

Головна задача усіх оцих струн – зокрема утримувати стінки шлуночків від надмірного розширення у фазі як систол, так і діастол, тримати внутрішній каркас шлуночків, унеможливлювати гіпертрофію м’язових стінок верхівки серця, щоб не тиснуло на перикард.

 Стулки клапанів складаються з ендотеліальних клітин і колагенових волокон. З боку шлуночків до стулок кріпляться сухожилкові струни (хорди). Частина цих коротших хорд кріпляться другим кінцем до стінок шлуночків та МШП. Їх функція – утримувати потовщені краї стулок від прогинання в бік передсердь за рахунок жорсткості хорд. Частина довших хорд кріпляться до тонших країв стулок ближче до місць їх змикання із сусідньою стулкою. Іншим кінцем вони проростають в соскоподібні м’язи, котрі кріпляться до стінок шлуночків та МШП. Функція цих струн (хорди + соскоподібні м’язи) – також утримувати краї стулок клапана, що змикаються, від прогинання в бік передсердь за рахунок як жорсткості хорд, так і завдяки деякому скороченню соскоподібних м’язів при систолах шлуночків.

А чом би ці струни природа не зробила просто сухожилковими хордами, приєднаними з одного боку до стулки, іншою – до низу шлуночка, без соскоподібного м’яза? Певно, тому, що під час систоли шлуночка, коли міокард стискається, низ прикріплення суцільної сухожилкової хорди приблизився би в бік МШП і ледь вверх до передсердя, тим самим даючи тиску крові з шлуночка в аорту чи легеневу артерію витискати стулки клапана в бік передсердя. Отаке вибухання стулок в бік передсердя і є різновидом пролапсу. Отже, при проходженні сигналу через ліву та праву ніжки пучка Гіса частина імпульсу поступає в соскоподібні м’язи, і вони скорочуються, утримуючи краї стулок відповідного клапана зімкнутими. Адже дослідженнями виявлено парасимпатичні нервові волокна і ряд інших компонентів нервової тканини не тільки в стулках передсердно-шлуночкових клапанів, але й у сухожилкових струнах. Клінічна анатомія сухожилкових струн описує їх топологію наступним чином.

У лівому шлуночку передній соскоподібний м'яз представлений у більшості випадків одним черевцем, довжиною 1,2±0,3 см, діаметром 4±0,6 мм. Від нього відходить 10-14 сухожилкових струн, які розгалужуються до третього порядку. Частина з них з'єднуються з передньою стулкою передсердно-шлуночкового клапана, а інші прикріплюються до задньої стулки клапана.

Задній соскоподібний м'яз представлений в основному чотирма черевцями. Від першого черевця довжиною 0,8±0,1 см, діаметром 2±0,3 мм, відходять одна-дві сухожилкові струни, що прикріплюються до задньої стулки клапана. Друге черевце довжиною 0,5±0,1 см, діаметром 2±0,4 мм, дає 5-8 сухожилкових струн, що прикріплюються до задньої стулки. Третє черевце (довжина 0,8±0,1 см, діаметр 4±0,3 мм) дає початок трьом-чотирьом сухожилковим струнам, з яких деякі з'єднуються з передньою стулкою клапана, а інші з задньою стулкою клапана. Четверте черевце (довжина 7±0,3 мм, діаметр 3±0,3 мм) дає чотири-п'ять сухожилкових струн, що прикріплюються до передньої стулки клапана. Між другим і третім черевцем у ряді випадків є м'язова поперечина довжиною до 1 см і товщиною 3 мм. Між третім і четвертим черевцем проходять несправжні сухожилкові струни, що йдуть до задньої стінки шлуночка.

Для чого частина хорд, приєднана до одного соскоподібного м’яза, кріпиться до країв обох стулок? Авжеж, щоб при проходженні імпульсу, що спричиняє скорочення соскоподібних м’язів вони притягували краї стулок одна до одної тісніше під час систоли цього шлуночка. Це якщо імпульс на соскоподібні м’язи надходить синхронно і адекватної амплітуди.

Відомо що пролапс дво- чи тристулкового клапана може бути спричинений кількома факторами: часткова втрата колагену хордами струн чи стулками; руйнування частини стулок клапанів грибками, паразитами тощо. Але можлива ще одна причина пролапсу клапанів серця, на котру, схоже, не звертають увагу.

Збагнімо, що буде відбуватися зі стулками мітрального клапана, якщо, припустімо, на передні соскоподібні м’язи імпульс прийшов, і хорди тягнуть донизу передню стулку клапана і підтягують вниз край задньої стулки. При цьому, гіпотетично припустімо, на задні соскоподібні м’язи імпульс не дійшов. При систолі лівого шлуночка задня стулка клапана видавиться в бік передсердя більше, ніж передня, бо її край не тримають хорди задніх соскоподібних м’язів. І навпаки – якщо гіпотетично припустити, що імпульс проходить лише на задні соскоподібні м’язи і не проходить на передній, випинатиметься догори передня стулка. Отаке асинхронне проходження імпульсу по соскоподібних м’язах струн, що кріпляться до стулок клапанів, може також спричиняти і ПМК, і пролапс тристулкового клапана. І коли при обстеженні пацієнтів з ПМК фіксують, що стулки шлуночка при систолі нещільно стулені – одна вище іншої – насправді нижча стулка в даному разі може бути сильніше притягнута вниз струнами з відповідним соскоподібним м’язом.

А що може порушити синхронність та відповідну нормі амплітуду сигналів, що надходять до струн?

Розглянемо іннервацію зони серця аферентними корінцями. З продовгуватого мозку сигнали симпатичної нервової системи прямують до серця, розгалужуючись нижче. Зокрема С6-С7 – дуга аорти, стінки верхньої порожнистої вени; С7-Th1-Th2 – стінки коронарних судин; Th2-Th3-Th4 – клапани серця; Th1-Th5 - м’язові шари серця та перикарду. Парасимпатичні нервові тракти блукаючого нерва прямують до синусопередсердного та передсердно-шлуночкового вузлів… Ще приклад: в 23 роки борець під час кидка невдало «приземлився» на маківку голови, при цьому змістився Th3 назад відчутно, на пару міліметрів. Палив, останні 15 років в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова його безуспішно лікували від жорсткої аритмії, кожні пів року обстежували, а помер в 49 років від раку легень… Гадаю, що Фактори Х,І,К можуть впливати також і на систему провідності серця, і на функціонування соскоподібних м'язів, спричиняючи пролапс стулок клапанів та певні види аритмій… Приклад: шестикласнику, що грав у футбол воротарем, за рік до того діагностували пролапс серцевого клапана. Вправив йому зміщені Th2-Th3, і діагноз відмінили. Подібних випадків з двадцять у людей, від 40 до 78 років, кому вправляв верхні грудні, і випадіння ударів з ритмічного пульсу зникало. У кого – надовго, найменше – на кілька днів…

А що вже переважний вплив на зменшення діаметру коронарних судин – стенокардію – має зміщення хребців Th1-Th2, то в цьому впевнювався багато сотень разів у пацієнтів. Приблизно через рік після зміщення верхніх грудних хребців в зоні серця періодично виникають два таких симптоми: на 1-2-3 секунди кольне, і відпускає, або ж на 4-5 секунд стисне, і відпускає. Оце вже стінки коронарних судин сповіщають про недостатню подачу крові міокарду. І чим старше людина, або чим важче працює чи нервує – тим раніше ці прояви відчуваються.

Міокард «споживає» також залюбки: селен, калій, L-карнітин, таурин, фолієву кислоту, цинк, коензим Q10, Омегу-3…

Щитоподібна залоза, що іннервується в основному від Th1-Th3, теж може впливати на роботу серця, зокрема на ЧСС. Гіпофіз власними гормонами регулює роботу щитоподібної залози. При зміщенні одного, двох чи й трьох хребців з Th1-Th3 в щитоподібній залозі можуть з’являтися «вузли», порушуватиметься вироблення нею гормонів. Зокрема, надмір ТТГ може спричиняти тахікардію.

         Вісім пар нервових корінців від С4-Th4 іннервують паращитоподібні залози і руки; Th1-Th5 – бронхи і легені;   Th5-Th7 – дванадцятипала кишка; Th7-Th8 – підшлункова залоза та жовчний міхур. Корінці зони Th9-Th12 іннервують наднирники та нирки. Якщо Фактори Х,І,К дотискають вени в нирках і АТ зростає, а показник нижнього тиску крові повзе до 90 і вище – в нирках починають випадати солі, а під очима з’являються «мішечки». Нирки можуть виробляти протеолітичний фермент ренін, надмірна кількість котрого призводить до звуження артерій і вен у всьому тілі, діагноз: «нетипова гіпертонія дітей та підлітків». На цьому наголошує і Марва Оганян в своїх працях (4,5). Адреналін та норадреналін наднирників також піднімають АТ.

     Корінці зони L1- L5 іннервують у жінок матку і плаценту. Корінці від L1-L2 у жінок іннервують фаллопієві труби та яєчники. При довготривалому зміщенні цих одного-двох хребців виникають ряд діагнозів (одна з найбільш вагомих причин – Фактори Х,І,К,частково Л):

Корінці від L3 іннервують зокрема кравецький м’яз, медіальну зв’язку колінного суглоба, півсухожилковий м’яз; сфінктер сечового міхура. Хребці L4- L5 дуже часто зміщені вперед у дітей і дорослих роками! Корінці сегменту L4- L5 іннервують зокрема пальці стопи, крім великого, та хрящ тазостегнового суглоба. Корінці сегменту L5-S1 іннервують великий палець стопи, ахіллове сухожилля, зону п’ятки, латеральну зв’язку колінного суглоба, шийку матки. Нервові канали сегменту S1- S2 іннервують частково сідничний нерв, S3 іннервують зону сухожиль, м’язів внутрішньої зони стегон.

Діагнози, що виникають після довготривалого зміщення хребців:

Якщо протягом 3-4 років у віці за 40 людина житиме зі зміщеним L4, то хрящ головки тазостегнового суглоба стає тоншим, розтріскується, тріщини заповнюються солями, і суглоб пропонують міняти на штучний (6). Нині це коштує близько 120 000 грн. Нині добова, терапевтично діюча норма хондропротекторів, котрі призначають для уникнення від операції на перших стадіях артрозу, в Україні в 10-15 раз нижча, ніж та, що призначається на Заході…

Грижі живота – коли при раптовому підвищенні тиску всередині черевної порожнини кишки розсувають фасції м’язових волокон живота, і частина кишки випирається під шкірою – найчастіше виникають після «невідчутних» зміщень одного чи кількох хребців нижнього грудного та поперекового відділів. Від них відгалужуються нерви до м’язів живота.

Коротко про роботу м’язів, зв’язок, сухожиль, хрящів при тривалому навантаженні у двох протилежних режимах: компенсації, або аеробному, та декомпенсації, або анаеробному. В першому варіанті з робочих зон кров та лімфа встигають відводити продукти діяльності м’язів, а кров – постачати кисень. В другому – кисню починає бракувати, і не всі шлаки відводяться. Як швидко може проявитися анаеробний режим? Без лістезу таке рідко можливе, наприклад, хрящі входять в анаеробний режим після 15-20 хвилин їх суттєвого навантаження… Приклади з довготривалим лістезом. Чоловік 35 років, регулярно тренується в залі з «залізом». Зміщені Th1-Th4 лівим краєм вперед. Після 10 поштовхів штанги вагою 100 кг лежачи та короткого відпочинку, при першому поштовху другого підходу ваги 105 кг частина сухожиль вирвалася із головок м’язів лівої верхньої грудної зони. Подібний випадок: у такого ж віку чоловіка при ледь зміщених трьох верхніх грудних хребцях лівим краєм вперед під час одного з тренувань зі штангою пошкодилася частина сухожиль лівого плечового суглоба. Ще приклад: викладачка танців 43 років, без зайвої ваги, зміщені L1-L3 роками правим краєм вперед. Показуючи влітку в залі випад правим коліном вбік 40 разів поспіль, на 41 разі коліно не втримало ногу, при падінні тіла на паркет розірвалися обидві бокові зв’язки правого колінного суглоба. Ще приклад: чоловік 28 років три рази на тиждень займався боротьбою в залі, зміщені Th11 та L2 правим краєм вперед. Прийшовши з чергового тренування, відчув різкий біль внизу живота з правого боку – грижа живота… Іще один, нечастий, але вельми характерний випадок. Міцний чолов’яга 48 років, тричі на тиждень відвідував зал, накачував м’язи. Після вправи «французький жим» – в лівій руці гантель 35 кг, праве коліно і права долоня – на стільці, його заклинило. На момент зустрічі з ним він не спав шість діб поспіль ні секунди: ліву руку пронизував струм, під лівою лопаткою – пекельний біль, ліва частина м’язів шиї запалена, до шийних лімфовузлів не доторкнутися! Діагностика показала зміщення Th1-Th2, Th5, Th8 лівим краєм вперед. Три уколи вітамінів групи В не допомогли. Після першої зустрічі – протизапальна мазь, вельми обережний масаж і вправлення частини хребців – тієї ночі він зміг сумарно проспати 1,5 години. Він доколов ще три уколи вітамінів В, і ще шість разів по 2,5 години протягом трьох тижнів ми зустрічалися: мазь, масаж, вправлення хребців, плюс прийом по 2 таблетки збалансованого комплексу вітамінів В – відновився. Через пів року зустрілися, знову підправив верхні грудні йому, дружині. У нього драбинчасті м’язи з лівого боку в глибині шиї ще мали ознаки запалення, хоча в зал він вже не ходив, але дома вправи продовжував робити…В даному випадку спрацювали в тій чи іншій мірі майже всі Фактори: Х,І,К,Е,Л, а також перевищення міри, перехід частини тіла в анаеробний режим.

         Варикоз – розширення просвіту вен. При довготривалому зміщенні попереково-крижових хребців з часом від четвертого шару гладенької мускулатури стінок вен ніг еферентні сигнали починають затухати – Фактори Х,І,К. Аферентний сигнал, що надходить саме в ці зони, поступово все сильніше стискає ці ділянки гладенької мускулатури. Відповідно в цих місцях діаметр вен зменшується. Це призводить до двох негативних наслідків: перед місцем звуження росте тиск крові на стінку вени; з часом гладенька мускулатура цієї ділянки вени входить в режим декомпенсації. При додаткових навантаженнях на стінки вен ніг – останній триместр вагітності, підйом вантажів, холодовий спазм ніг тощо – саме в описаних ділянках вени і розпирає.

         Ще про один діагноз в двох варіаціях, викликаний Фактором К: МДС очей. Добре відомо, що з віком проявів діагнозу значно більше, що при так званій сухій МДС клітини сітківки не отримують достатньо поживних речовин і перестають належним чином виводити продукти життєдіяльності клітин, під макулою виникають невеликі відкладення, які називаються друзи. Ще на макулі можуть бути помітні темні цятки. Так от, за рахунок вікових змін капіляри в очах мають діаметр не 5-7 мкм, а 4 і навіть 3 мкм. Паління звужує просвіт капілярів ще більше, а еритроцити як були діаметром 7-7,5 мкм, такими й лишаються. Печінка з забитими протоками все гірше очищує кров (7). Це спричиняє закупорку капілярів під шаром сітківки, і макулою зокрема. Застояна кров вичавлює за стінки капілярів шлаки – так звані друзи. А темні цяточки на макулі – то крововиливи в місцях розриву капілярів. Так звана волога форма МДС настає завжди після сухої МДС і складає 10-15 % від усіх випадків захворювання. Під сітківкою організм починає утворювати нові кровоносні судини, їх часто іменують патологічними. Вони підпирають внутрішню поверхню сітківки до скловидного тіла…Авжеж, взамін розірваних капілярів організм вирощує нові, в обхід гематом, щоб відновити постачання крові. Один із методів «лікування» вологої МДС – перепалювання променем лазера нових капілярів, що виникають на місці розірваних!..

 

Висновки.

Загальновідомі негативні впливи довкілля на здоров’я дитини, людини, серед яких:

доповнюються такими реаліями:

Вправлення зміщених хребців має протипоказання: тривалий гострий запальний процес у м’язах вподовж хребта; остеопороз; наявність екструзій міжхребцевих дисків; безграмотні дії «мануальних» спеціалістів; лінь пацієнтів у роботі над собою: небажання виконувати вправи, тримати осанку, робити самомасаж.

Рекомендації для унеможливлення виникнення діагнозів, описаних вище, та мінімізації прояву Факторів Х,І,К,Ш,Л,Е.

Анти-Фактор Х: майбутнім батькам свідомо планувати вагітність: мати здоровими хребти, особливо попереково-крижовий відділ. Під час вагітності забезпечити рай в лоні жінки спокійним настроєм, збалансованим харчуванням з вітамінами, достатньою кількістю йоду, мікро- та мікроелементів. Пологи повинні проходити в максимально фізіологічній позі породіллі. Після пологів пеленати дитя, годувати максимально довго материнським молоком; слідкувати за формуванням хребта дитини на важливих етапах його формування. З віку 3-4 років разом з дітьми робити щодня вправи для зміцнення глибоких коротких м’язів хребта. Навчитися батькам і навчити дітей тримати осанку, правильно піднімати та опускати вантажі – тільки і завжди з прямою спиною. Ознайомитися з книгами (2,8).

Анти-Фактор І: ввести в харчування природні вітаміни групи В – висівки харчові вівсяні, пшеничні, житні, а також фосфор; під час регулярних фізичних навантажень дотримуватись міри. Ознайомитися з книгою (1) лікарям та батькам, або ж і з іншими книгами автора.

Анти-Фактор К: для зміцнення еластичності стінок кровоносних судин в харчуванні мати достатньо вітамінів РР, Омеги-3, кремнію, міді. Для унеможливлення запалень внутрішньої стінки судин – інтими – в їжі має бути достатньо, крім Омеги-3, вітамінів групи С, і щитоподібна залоза має функціонувати в нормі. Баланс Омеги-3 до Омеги-6,9 має бути 1:3. Не злипання еритроцитів – pH крові 7,0-7,4 – можна забезпечити  вживанням сорбентів на основі глин зі значною кількістю макро- та мікроелементів: по 2-3 грами розчиненої консистенції раз на день протягом 3-4 тижнів (при гастритах та виразках сорбенти мають бути рослинного походження, м’якої дії!). Позбутися паління.

Анти-Фактор Ш: піклуватися змалку про стан ротової порожнини, зубів – батьків та діточок. Налагодити харчування натуральною їжею, води пити в міру – не більше 0,5 літра, крім чаю, компотів, соків, рідкої їжі (крім коротких періодів очищення ШКТ). Попіклуватися про споживання вітамінів, протеїнів, амінокислот та жирних кислот, мінералів; а також зокрема врахувати важливість споживання : вісмуту – проти виразок шлунку та дванадцятипалої кишки; міді – проти гриж судин; селену – для підтримки серця; бору – для утримання кальцію в кістках; ванадію та хрому – для уникнення діабету; олова – для уникнення глухоти; цинку – для прекрасних нюху та відчуття смаку; кальцію, бажано з повноцінної їжі – для уникнення від 147 діагнозів, пов’язаних з його дефіцитом, тощо. Періодично – при наявності показань – очищати кишечник, печінку, нирки. Проводити 2-3 рази на рік профілактику проти паразитів всім членам сім’ї, де живуть домашні тварини, хом’ячки, щури, папуги тощо. М’ясо перед приготуванням обробляти на 1-4 години сметаною або жирним кефіром при кімнатній температурі, або від 1 до 4 діб в холодильнику, затим – готувати. Приготоване отак м’ясо, фарш сприяють залуженню, а не закисленню крові. Ознайомитися з книгами (3,4,5).

Анти-Фактор Л: перевіряти на відсутність в молочних залозах роздутих ЛВ дівчаткам 10 років і старше наступним чином: вказівний палець лівої руки пучкою (не нігтем!) притулити і заглибити в тканини правої молочної залози на відстані 1 см за ареолою соска, круговим рухом по годинниковій стрілці та проти амплітудою не більше 2 мм відчути однорідність тканин під пальцем. Так переносячи палець далі від ареоли і по кругу, перевірити всю молочну залозу. В нормі не повинно відчуватися кульок розміром з пшоняне зерно і більше; аналогічно перевірити ліву молочну залозу. В разі наявності роздутих ЛВ проводити прокачування лімфи в піхвові ЛВ, правою долонею в лівій, потім при потребі лівою долонею в правій молочній залозі наступним чином: розігріти долоню, прикласти її на сусідню залозу так – якщо роздуті ЛВ ближче до бокової поверхні тіла – щоб мізинець був на відстані 1 см за ареолою, перпендикулярно роздутому лімфатичному тракту; прогріти долонею 1-2 хв тканини залози, затим самий дальній від соска вказівний палець провернути назовні довкола його осі 7-10 разів з легеньким натиском, викачуючи мов качалкою назовні лімфу. Потім такі ж рухи вказівним і середнім пальцями стільки ж разів, затим трьома, підключивши безіменній, і коли підключите мізинець – продовжити 3-5-7 хв прокачувати лімфу за межі молочної залози. Якщо це частина молочної залози ближча до грудини – долоню класти так, щоб вказівний палець був не ближче 1 см від ареоли, і після прогріву провертати назовні спочатку мізинцем, потім підключити безіменний, і т.д. При потребі – очищати лімфу.

         Анти-Фактор Е: оволодіти хоча б мінімумом знань про основні енергетичні меридіани, канали, центри та найважливіші точки на них. Масажувати при потребі деякі з найважливіших точок. Оволодіти хоча б кількома вправами для гармонізації енергій та головне – виконувати їх!

         Для кращого розуміння, як функціонує проявлений світ, та про його підґрунтя: так звані «темну матерію» та «темну енергію», про взаємодію клітин живих організмів з енергетикою Землі варто ознайомитися з книгою (9).

         Як бачимо, багато в чому людина має покладатися на себе, свої власні сили і можливості.

Відповідним державним структурам варто чим раніше, тим краще, розробити і втілювати підвалини профілактичної медицини. Це і інформування через ЗМІ, освітні заклади про найновіші дослідження в царині здоров’я та довголіття; розроблення та впровадження існуючих методів ранньої діагностики різних груп захворювань; розвиток установ, що здійснюють профілактичне підтримання здоров’я нації; будівництво басейнів, тощо.

 

Література

1. Берсенев В.А. «Позвоночник и боль». Переиздание книги «Боль в спине», расширенное и дополненное. К.: СМП «АВЕРС», 2003. – 302 с.

2.Югай М. «Внимание – копчик! Закономерности патологий организма. Научная гипотеза о механизме образования и развития опухоли». – М.: РОХОС, 2004. – 128 с.

3. Хильда Кларк. «Неизлечимых болезней нет»./пер. с англ. Крамаренко И.М., Ксенофонтов А.Б. – СПб.: Будущее Земли, 2005. – 336 с.

4. Оганян М.В., Оганян В.С. «Экологическая медицина. Путь будущей цивилизации». – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Концептуал, 2012. – 544 с.

5. Оганян М.В. «Золотые рецепты натуропатии». Ростов-на-Дону; Феникс, 2006.

6. «Остеоартроз: генезис, діагностика, лікування» / О.А.Бур’янов, Т.М.Омельченко, О.Е.Міхневич [та ін.]; за ред. О.А.Бур’янова, Т.М.Омельченка. – К.: Ленвіт, 2009. – 208 с.

7. Мориц, А. «Удивительное очищение печени» /пер. с англ. П.А.Самсонов. – 3-е изд. – Мн.: «Попурри», 2007. – 272 с.

8.Ки С. «Настольная книга для тех, у кого болит спина». Пер. с англ. Т. В. Лихач. – 3-е изд. – Минск: «Попурри», 2009. –320 с.

9.Татару Ю.А., Шарашов В.Е. «Гипотеза ТАТШАР или у здоровья нет секретов». Одесса: ВМВ, 2015. – 216 с.