    
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Головна /
Сонети /
Реальність і ілюзії
 Реальність і ілюзіїСонет 323
Життя грядуще на межі комфорту
Торуймо, сміло рухаймось вперед!
В нас, крім ума, ніхто не відбере
Бажання буть людьми такого сорту,
Аби ввійти у Господа когорту:
Той, хто в невпинній творчості – не вмре
І в серце світло Істини вбере,
Мов світло Маяка в Путі до Порту!
Притримуймось своїх переконань,
Якщо вони ведуть до Вищих Знань,
Та будьмо завше істинам відкриті
Шляхом не відсторонень, а визнань,
І не розмежувань, а поєднань!
Ростім у русі творчому щомиті!
21.08.2004 р.
Сонет 352
Чи вміємо, як слід спостерігати:
Які процеси в нас, вкруг нас течуть?
Чи розумієм цих процесів суть?
Встигаєм почуття застерігати
Творить добро і злу запобігати?
Чи вмієм ми себе і світ почуть?
Думки реальність, рій ілюзій тчуть?
Любові не даєм ми вистигати?
Кмітливість часто звичка заміня!
Ми ігноруєм внутрішні знання,
Що змалку роблять кожного багатим,
Якщо не жить бездумно, навмання!
Душа ніколи рух не припиня
В бажанні Божих істин досягати!
5.09.2004 р.
Сонет 380
Не селить Бог людей на місце голе,
Нітрохи непридатне для життя!
Одколи заіскрилося Буття
І Розум в світі проявивсь одколи,
Не появлялось ще слабе і кволе,
Чи без Любові створене Дитя,
Котре в процесі саморозкриття
Не прагло б ані дитсадка, ні школи!
Збагнімо разом бачення нове,
Оптимістичне: в світі все – живе!
Усе свідоме здатне розвиватись,
Міняти форму, стан – і знову вверх,
За Божим планом, вчасно і без черг!
Від розвиття нікуди не сховатись!
17.09.2004 р.
Сонет 398
У світі, де бува і біле, й чорне,
Живуть і друзі наші, й вороги.
Коли нас друзям вчить не до снаги,
Буває, раптом наліта проворне
Вороже вороння, чіпке, моторне:
В Життя науці повертать борги,
Поширюючи зла липкі круги
З надією, що нас біда огорне!
Чіпляються, бува, мов реп’яхи
З метою віднайти тяжкі гріхи,
Збудить чуття до правди неповторне,
Розбурхать від застою і нудьги,
У розвитку знайти нові шляхи
Й Любові почуття непереборне!
24.09.2004 р. |
|
© 2024 Оліфіров Віктор Миколайович. Всі права захищено.
|